Рекомендації учасникам освітнього процесу

Психологічні поради під час воєнного стану

Поради – рекомендації  здобувачам освіти  для конструктивного вирішення конфліктної ситуації.

Рекомендації  психолога  як поводитися батькам під час карантину

       На час карантину, батьки стають для дітей вчителями, вихователями, лікарями і друзями, тож багатьох цікавить питання як поєднати в собі ці всі ролі та знайти вільний час для себе.

Журналістка 032.ua поспілкувалася з членкинею Української асоціації екологічної психологічної допомоги та педагогинею Марією Сичинською, яка розповіла про те, як поводитися батькам під час пандемії коронавірусу.

Як не втратити контроль над дітьми під час карантину?

     Під час карантину, оголюються всі ваші проблеми. Раніше ви могли від них втекти на роботу або хоча б розчинитися у соціумі. Зараз тікати нікуди, оскільки ви у чотирьох стінах. Це найкращий час для того, щоб вирішити всі проблеми, які виникають у стосунках з дітьми.

   Дітям не потрібен «контроль», вони природно хочуть бути хорошими та слухняними для своїх батьків. Якщо поведінка дітей виходить з-під контролю, це означає одне – ви десь недопрацювали. Десь втрачений батьківський авторитет, десь порушена ієрархія або дитина не відчуває турботи чи безумовної любові.

    Контроль потрібен хіба що за режимом. Необхідно прописати план дня для дитини. І у дні повинно бути не лише навчання! Окрім навчання, потрібно виділити час для фізичної активності, вільної гри, спланованих прийомів їжі, для релаксу і для нудьги. Нудьгу я б поставила на перше місце, бо саме у ній народжуються класні ігри, які допомагають дітям адаптуватися до нової реальності.

Чим зайняти дітей, щоб знайти вільний час для себе?

   Діти займають себе самі, якщо не заважати їхньому природному розвитку. Вони вигадують власні ігри, досліджують світ і взаємодіють з батьками.

  Мультики та комп‘ютерні ігри заважають дітям гратися самостійно. Мультики — це готове рішення. Не працює фантазія, дитина не розвивається. Окрім того, дитячий мозок не здатен сприймати 24 кадри за секунду. Тому виділяється гормон, який гальмує роботу мозку, щоб можна було сприймати ці 24 кадри. І при «передозуванні» мультками це гальмування переходить у реальне життя. В цьому випадку розвиток дитини страждає.

  “Я дуже рекомендую батькам спробувати пожити 2 тижні без мультиків. Дитина стане значно спокійнішою і навчиться розважати себе сама”, — зауважила Марія Сичинська.

Як компенсувати дітям брак прогулянок?

    Брак прогулянок компенсувати складно. Але такі умови диктує реальність. Можна відгородити частину кімнати (можливо, є балкон) для «прогулянок». Спробуйте пограти у таку гру: перевзуватися, переодягатися і виходити на балкон. Тримати певні іграшки лише на «території прогулянок». Це буде певна зміна обстановки.Прогулянок ніщо не замінить. Але співставивши ризики ми розуміємо, заради чого ми це робимо.

Що не потрібно робити батькам під час карантину?

     Точно не потрібно робити вигляд, що нічого не відбувається. Життя змінилось. Спершу треба цю реальність прийняти дорослим. І чим швидше ми усвідомимо, що це не змінити, тим краще.

   Діти відчувають нашу тривогу, навіть якщо ми при них не розмовляємо на ці теми і приховуємо, що відбувається. Діти можуть відчувати шалену тривогу, але не ставити запитань. Важливо розуміти, що вони все відчувають і ваше мовчання лише погіршує ситуацію. Зважаючи на вік дитини і на її чутливість треба підібрати слова, щоб пояснити, що відбувається. Є речі, про які краще промовчати. А є те, до чого варто підготувати.

   Це дуже індивідуально. В першу чергу, треба бачити дитину, щоб розуміти, що вона може витримати, а що – ні. Також вибір тону розмови дуже залежить від того, у якому психічному стані знаходяться батьки, наскільки вони близькі зі своїми дітьми, наскільки діти можуть відкрити своє серце батькам і т.д.

Як уберегти дітей від зараження та пояснити їм, що таке коронавірус?

     Зі старшими дітьми можна бути відвертим. Але важливо видавати інформацію дозовано. Дітям точно не потрібен такий потік інформації, який мають дорослі. Спирайтесь на авторитетні джерела і контролюйте, що читають/дивляться діти. Деяка інформація може їх травмувати.

      Малечі варто пояснити, що є такий вірус, який живе на дверних ручках, на підлозі, на руках та інших поверхнях. Але всі заходи безпеки повинні бути у формі гри, інакше буде складно: “Це ж весело: маска у мами, маска у тата і тобі одягнемо маску. Дивись, які ми схожі!” або “У тебе в руці сидить маленьке сонечко, яке дуже любить купатися. Тому треба купати його довго і з милом. Тоді воно буде щасливим” — найпростіші приклади. Пов’язуйте гру з улюбленими героями ваших дітей, зацікавлюйте їх, грайтеся разом.

Рекомендації батькам щодо профілактики агресивної поведінки підлітків

       Агресія – індивідуальна аби колективна поведінка чи дія, спрямована на спричинення фізичної чи психічної шкоди або навіть на знищення іншої людини чи групи.

Агресивність супроводжують:

 неадекватне самооцінювання (занижене або завищене),

 неадекватний рівень домагань, що не відповідає можливостям підлітка;

 підвищена емоційна напруженість і тривожність;

 різний ступінь неадекватності уявлень підлітків про своє місце в сім’ї, про ставлення до них однолітків;

 низький рівень сформованості комунікативних навичок тощо.

   Агресія підлітків безпосередньо не пов’язана з порушенням установлених Правил і норм та відокремлюється від асоціальної поведінки.

Основними формами агресивної поведінки є:

 фізична агресія, тобто застосування фізичної сили проти іншої людини;

 негативізм, спрямований проти керівництва і встановлених правил;

 підозрівливість, тобто недовіра до людей, яка ґрунтується на переконанні, що вони мають намір зашкодити;

 вербальна агресія, тобто вираження своїх почуттів через чвари, образи, приниження;

 аутоагресія – агресія, спрямована на самого себе.

Агресивна поведінка підлітків постає як спосіб:

 задоволення потреб у спілкуванні;

 самовираження та самоствердження;

 відреагування на неблагополучну обстановку в сім’ї та на жорстоке ставлення з боку батьків;

 досягнення значущої мети.

Таким чином, у підлітковому віці агресивна поведінка є своєрідним захисним механізмом.

Враховуючи всі чинники, що беруть участь у становленні агресивної поведінки

підлітків, можна попередити чи обмежити вияв форм агресії.

У спілкуванні з агресивними дітьми потрібно виявляти чималі стриманість, терпіння,

пам’ятаючи, що маленькі забіяки, тероризуючи інших, самі страждають від власної

упертості, гнівливості, дратівливості. Почуття провини, порушення душевної рівноваги, незадоволеність не проходять в агресивних дітей, навіть якщо їм удається на когось вилити свої негативні емоції. Таким дітям необхідно дати зрозуміти, що дорослий (учитель, батьки, психолог, соціальний педагог) – їхній союзник у вирішенні внутрішніх проблем. Агресивні діти повинні переконатися, що їх люблять, а їхні вчинки псують враження про них, до того ж не приносять їм полегшення. Необхідно тактовно і послідовно навчати дитину самоконтролю, внутрішньої зібраності і стриманості.      Перевести активність агресивної дитини в конструктивне русло допоможе вивчення її інтересів і схильностей. Поступове ускладнення завдань, що вимагають рішучості, сміливості, енергійності реакції, дасть змогу відвернути дитину від дріб’язкового «з’ясування відносин» і переключити на організацію спільної діяльності, успіх якої залежить від уміння співробітничати з іншими.

Рекомендації батькам щодо спілкування з агресивними дітьми

 Пам’ятайте, що заборона й підвищення голосу – найнеефективніші способи подолання

агресивності, лише зрозумівши причини агресивної поведінки і знявши їх, ви можете

сподіватися, що агресивність дитини буде знижена.

 Дайте дитині можливість вихлюпнути свою агресію, спрямувати її на інші об’єкти.

Дозвольте їй побити подушку або розірвати «портрет» її ворога і ви побачите, що в

реальному житті агресивність у даний момент знизилася.

 Показуйте дитині особистий приклад ефективної поведінки. Не допускайте при ній

вибухів гніву або лихослів’я про своїх друзів або колег.

 Важливо, щоб дитина повсякчас почувала, що ви любите, цінуєте і приймаєте її. Не

соромтеся зайвий раз її приголубити або пожаліти. Нехай вона бачить, що потрібна і

важлива для вас.

Рекомендації батькам щодо стримування агресивної поведінки

підлітків

 Виявляти до підлітка більше уваги, любові та ласки.

 Батьки повинні стежити за своєю поведінкою в сім’ї. Кращий спосіб виховання дітей – єдність їхніх дій.

 Не застосовувати фізичні покарання.

 Допомагати підлітку знаходити друзів. Заохочувати розвиток позитивних аспектів

агресивності, а саме завзятості, активності, ініціативності, перешкоджати її негативним рисам, зокрема ворожості, скутості.

 Пояснювати підлітку наслідки агресивної поведінки.

 Враховувати у вихованні та навчанні особистісні властивості підлітка.

 Надавати підлітку можливість задовольнити потреби в самовираженні й

самоствердженні.

 Обмежувати перегляд відеофільмів та комп’ютерних ігор зі сценами насильства.

 Спрямовувати енергію підлітка у правильне русло, наприклад, заняття у спортивних

секціях; заохочувати його до участі в культурних заходах.